Програмові вимоги до іспитів/заліків

Програмові вимоги з курсу

«Методика навчання освітньої галузі «Природознавство»

  1. Мета, предмет і завдання навчальної дисципліни «Методика навчання освітньої галузі «Природознавство». Методика навчання освітньої галузі «Природознавство» на сучасному етапі.
  2. Методологічні основи методики викладання природознавства. Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
  3. Характеристика освітньої галузі «Я у світі». Змістові лінії освітньої галузі.
  4. Історія розвитку методики навчання освітньої галузі «Природознавство». Етапи формування Методики НОГ «Природознавство», наступність у наукових розробках вчених – методистів.
  5. Зміст освітньої галузі «Я у світі» та її місце в системі початкового навчання. Принципи освітньої галузі.
  6. Наступність природничо-наукової освіти в системі «дошкільний заклад – початкова школа». Природа рідного краю – об’єкт для формування екологічної культури учня початкових класів.
  7. Сучасні програми з природознавства в початковій школі. Значення спадщини вчених – методистів для створення сучасних програм з природознавства.
  8. Матеріальна база навчання природознавства. Значення матеріальної бази. Куток живої природи та організація роботи в ньому. Вимоги до кутка живої природи.
  9. Географічний майданчик, його обладнання та значення в початковій школі. Робота учнів на географічному майданчику.
  10. Засоби наочності та методи їх використання на уроках природознавства в початковій школі. Наочні посібники та їх класифікація. Педагогічні та гігієнічні вимоги до засобів навчання.
  11. Принципи навчання, їх місце, роль, значення при вивченні курсу «Природознавство». Реалізація краєзнавчого принципу навчання природознавства в початковій школі.
  12. Методика формування природничих уявлень, понять й умінь в процесі навчання природознавства. Види природничих знань, що формуються в початковій школі.
  13. Методика формування пропедевтичних природознавчих уявлень та понять.
  14. Класифікація методів навчання в курсі «Природознавство». Вибір та оптимальне поєднання методів і прийомів навчання. Використання дидактичних ігор на уроках «Природознавства».
  15. Дослідницький метод навчання на уроках «Природознавство» в початковій школі. Форми дослідницьких умінь молодших школярів на уроках «Природознавство».
  16. Дослід і спостереження як методи ознайомлення дітей початкової школи з природою. Методика організації та проведення спостережень за змінами в живій природі.
  17. Робота з планом і картою на уроках природознавства. Види карт для початкової школи. Організація роботи з контурними картами. Освітні та гігієнічні вимоги до карт початкової школи.
  18. Організація і методика проведення спостережень як основного методу вивчення природознавства у початковій школі.
  19. Форми організації навчального процесу при вивченні курсу «Природознавство» в початковій школі.
  20. Урок – основна форма організації процесу навчання курсу «Природознавство». Підготовка вчителя до уроку.
  21. Типи і структура уроків з курсу «Природознавство». Структура сучасного уроку природознавства в початковій школі.
  22. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в початкових класах. Масова позакласна робота.
  23. Особливості проведення уроку з курсу «Природознавство» в малокомплектній школі. Орієнтовне планування уроків.
  24. Методика організації і проведення предметних уроків під час вивчення курсу «Природознавства». Закономірності в методиці підготовки і проведенні уроку.
  25. Проведення комбінованого та узагальнюючого уроку з курсу «Природознавство». Їх структура та варіативність.
  26. Організація та методика проведення уроку – екскурсії у початкових класах. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення.
  27. Аналіз пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «Природознавства». Нестандартні уроки з курсу «Природознавство».
  28. Проведення уроків «Природознавства» з використанням новітніх педагогічних технологій. Ігрові навчальні технології в системі вивчення природознавства.
  29. Формування екологічної свідомості молодших школярів. Екологічні дозвілля в системі природоохоронної роботи сучасної початкової школи.
  30. Перевірка і оцінювання знань і вмінь учнів на уроках «Природознавства» в початкових класах.
  31. Розповідь та її види. Особливості використання розповіді на уроках природознавства у початковій школі.
  32. Види бесіди за рівнем пізнавальної самостійності учнів. Особливості їх використання на уроках природознавства.
  33. Навчально-методичний комплект уроку «Природознавство» у початковій школі (зміст, вимоги, значення).

 

Програмові вимоги до курсу

“Методика навчання освітньої галузі “Суспільствознавство” 

  1. Як ви розумієте поняття світ?
  2. Які є види буття?
  3. Як розвивалися уявлення про світ?
  4. У чому особливості співвідношення матеріального та ідеального?
  5. Які форми руху
  6. Що таке свідомість?
  7. Чому свідомість є вищою формою відображення?
  8. Що таке метод пізнання?
  9. Яку роль відіграють знання в житті людей? Чи зростає їхнє значення з ходом історичного розвитку людства? Відповідь обґрунтуйте.
  10. Як взаємопов’язані пізнаюча людина і досліджуваний предмет у процесі пізнання?
  11. Які основні джерела знань людини про зовнішній світі про саму себе?
  12. У чому особливості почуттєвого пізнання? Які його форми?
  13. Що являє собою раціональне пізнання? У яких формах воно відбу­вається?
  14. Які особливості наукового пізнання?
  15. Що містить у собі теоретичне знання?
  16. Чи науковий закон відрізняється, приміром, від юридичного закону?
  17. Яку роль відіграє гіпотеза в науковому пізнанні?
  18. Які основні способи і методи наукового пізнання?
  19. У чому сила і слабість наукового експерименту?
  20. Що таке моделювання в науковому пізнанні і для чого воно викори­стовується?
  21. Чим пізнання суспільства відрізняється від пізнання природи?
  22. Чим пояснюються труднощі соціального пізнання?
  23. Які можливості в соціальному пізнанні відкриває конкретно-історичний

підхід?

  1. Що таке соціальний факт? Як відбувається інтерпретація соціального

факту?

  1. Як здійснюється оцінка соціального факту?
  2. Чим соціальне і гуманітарне знання відрізняється від природничо-наукового?
  3. У чому полягає сутність світогляду? Чому світогляд нерідко називають стрижнем духовного світу особистості?
  4. Які типи світогляду виділяє наука? Чим характеризується кожний з них?
  5. Що таке переконання? На якій основі вони формуються?
  6. Що спільного в поняттях «мораль» і «світогляд»? У чому їх відмін­ність?
  7. У чому полягає значення світогляду для діяльності людини?
  8. Як впливає духовно-теоретична і духовно-практична діяльність на формування світогляду?
  9. Що таке менталітет? У чому полягає його вплив на погляди і діяльність людини, співтовариства людей?
  10. Чому світогляд є формою духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому?
  11. Чому філософія є теоретичною формою світогляду?
  12. Зіставте духовно-теоретичну і духовно-практичну діяльність, покажіть загальну відмінність, розкрийте взаємозв’язок цієї діяльності з освоєнням культури, зі світоглядом людини і її моральними поглядами.
  13. Охарактеризуйте головні моральні категорії. Покажіть, у чому поля­гає взаємозв’язок ідеалів, цінностей, моральних норм (наведіть приклади).
  14. Філософи стверджують: моральний вибір це тоіі пункт, де абстрактні вимоги етики і моральна оцінка реальної ситуації відбиваються в прийнятому рішенні, а потім проявляються у вчинку. Чи згодні ви з такою точкою зору? Характеризуючи моральний вибір, постарайтеся спиратися і на приклади з навколишнього життя.
  15. Розкрийте сутність моральної оцінки діяльності. Чи можна працю вважати моральною цінністю? Чому звертання до моральних орієнтирів діяльності особливо істотне в ситуації корінних суспільних змін? Чому в ці періоди найбільш небезпечні прояви ненависті, нечесності й особливо цінні доброта, дружелюбність, чесність, совісність, милосердя?
  16. Охарактеризуйте сутність і типологію світогляду. Як світогляд впливає на діяльність?
  17. Який зміст вкладає наука в поняття «менталітет»? Чи є зв’язок між моральними орієнтирами, світоглядом і менталітетом?
  18. Сформулюйте загальну характеристику духовного світу особистості, розкрийте його вплив на діяльність людини і суспільства (наведіть приклади).
  19. Які головні ознаки політичної діяльності?
  20. У чому полягають особливості кожного із суб’єктів політики?
  21. Як пов’язані між собою цілі і засоби політичної діяльності?
  22. Що таке влада?
  23. Які основні види політичної діяльності ви знаєте?
  24. Які точки зору з питання про прогрес висловлювалися філософами в минулому й у наш час?
  25. У чому полягає суперечливий характер прогресу?
  26. Які критерії прогресу пропонувалися мислителями різних епох? В чім їх «плюси» і «мінуси»?
  27. Чому гуманістичний критерій прогресу можна вважати комплексним?
  28. Докажіть, що держава є головною ланкою політичної системи.
  29. Які принципи правової держави?
  30. Які міжнародні документи про права людини вам відомі? Розкрийте їхню сутність і значимість.
  31. Охарактеризуйте громадянське суспільство.
  32. Який взаємозв’язок громадянського суспільства і держави?
  33. Що таке місцеве самоврядування? Яка його роль у громадянському суспільстві?
  34. Чи вільні люди у виборі шляхів і форм суспільного розвитку? Якщо так, то чи може ця свобода бути безмежною? Що може обмежити свободу і чи треба це робити?
  35. Яким повинне бути суспільство, щоб забезпечити вільний розвиток особистості? Який зміст ви вкладаєте в поняття «вільна особистість»? Як людина користується цією.свободою?
  36. Яку роль відіграє в розвитку суспільства кожний із суб’єктів історичного

процесу?

  1. Чому саме політична діяльність може викликати значні зміни в житті суспільства? Чим вплив на життя суспільства політичної діяльності відрізняється від впливу діяльності економічної?
  2. Як пов’язані між собою суспільний прогрес і зростання свободи людини? Що означає зростання свободи?
  3. Що таке політика?
  4. Яка структура політичної системи?
  5. Чому держава є головним інститутом політичної системи? 1. Яку роль відіграють у ній політичні партії?
  6. Що таке політичні норми?
  7. У чому суть культурно-ідеологічного і комунікативного елементів політичної системи? Перелічіть основні ознаки поняття «політична система», сформулюйте її визначення.
  8. Докажіть, що держава є головною ланкою політичної системи.
  9. Які принципи правової держави?
  10. Які міжнародні документи про права людини вам відомі? Розкрийте їхню сутність і значимість.
  11. Охарактеризуйте громадянське суспільство.
  12. Який взаємозв’язок громадянського суспільства і держави?
  13. Що таке місцеве самоврядування? Яка його роль у громадянському суспільстві?
  14. Що таке культура? Які її основні види?
  15. У чому і як виявляються традиції і новаторство в культурі?
  16. Які різновиди культури в культурі ви знаєте? Розкажіть про них.
  17. Що таке діалог культур? Наведіть приклади такого діалогу в реаль­ному житті.
  18. Чим характеризується сучасний стан вітчизняної культури?
  19. Які особливості сучасного вітчизняного споживача культурної продукції?
  20. Створюючи алегоричний образ взаємодії людини і маси, художник-ілюстратор В. Фінглей малює величезне чудовисько з ікластим ротом, що сміється, готове з’їсти людину.

Яка сторона впливу масової культури на особистість знайшла відобра­ження в цьому малюнку? Питання для самоперевірки

  1. Що таке процес глобалізації?
  2. Які прояви глобалізації в економічній сфері? Що їй сприяє?
  3. У чому виражається суперечливість процесу глобалізації?
  4. Які основні глобальні проблеми сучасності? Чим викликана їхня поява?
  5. Чим викликана екологічна криза?
  6. Які основні принципи світопорядку, що можуть запобігти загрозі нової світової війни?
  7. У чому полягає проблема «Північ-Південь»? Як виявляється взаємо­зв’язок глобальних проблем?

 

Програмові вимоги

з курсу “Історія України”

  1. Кам”яний вік на території України. Трипільська культура
  2. Бронзовий та ранній заплізний віки. Кімерійці. Скіфи. Сармати.
  3. Античні міста-держави Північного Причорномор”я.
  4. Походження та розселення слов”ян на території України.Населення України в І тис. н. е. Анти.
  5. Розселення слов”ян на Прикарпатті за археологічними даними
  6. Передумовита утворення держави на Русі.Норманська теорія походження Русі.
  7. Розвиток державності на Русі в X ст.Характер і форма Давньоруської держави IX-X ст.
  8. Завершення процесу складання держави за Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
  9. Київська Русь в період роздробленості:причини, особливості, характер.
  10. Культура та історичне значення Київської Русі.
  11. Політичний розвиток Галицького та Волинського князівств в XI-XII ст.та їх об”єднання, Роман Мстиславович.
  12. Внутрішня та зовнішня політика Данила Галицького.
  13. Галицько-Волинська держава наприкінці ХІІІ-І пол. ХІУ ст.
  14. Соціально-економічні відносини в Галицько-Волинському князівстві (ХІІ-ХІУст. ).
  15. Захоплення українських земель литовськими та польськими феодалами. Кревська унія 1385 р.
  16. Політичне життя українських земель наприкінці XIV- на поч. XVI ст. Московські змагання за українські землі.
  1. Люблінська унія 1569р. та її наслідки.
  2. Міжконфесійі відносини.Берестейська церковна унія1596р.та її історичне значення.
  3. Територія, умови та джерела формування козацтва
  4. Розвиток козацтва до середини XVI ст.Перші козацькі ватажки.
  5. Виникнення Запорізької Січі та її устрій. Дмитро Байда- Вишневецький
  6. Утворення реєстрового козацтва.Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії. П.Сагайдачний.
  7. Козацтво-основна рушійна сила козацько-селянських повстань кінця XVI- 30-х років XVII ст.
  8. Україна напередодні Визвольної війни.Причини війни. Б.Хмельницький.
  9. Початок війни.Перші перемоги козацько-селянської армії (1648р.).Політична програма Б.Хмельницького.
  10. Воєнні дії 1649-1653рр.Формування органів державної влади в Україні.
  11. Українсько-російський договір 1654р. та його оцінка в історіографії.
  12. Розвиток подій в Україні у 1654-1657рр. Політичні та соціально-економічні наслідки Визвольної війни.
  13. Боротьба українськогоі російського народів проти шляхетської Польщі.Гадяцька унія 1658р.Андрусівське перемир”я (1657-1667рр.).
  14. Боротьба козацько-старшинських угрупувань за владу в Українів 50-70-х роках. Доба руїни. Причини та наслідки.
  15. Соціально-економічні відносини і політико-адміністративний устрій в україні в 50-80 рр. ХУІІ ст.
  16. Боротьба проти Туреччини та Кримського ханства. Вічний мир 1686 р.
  17. Становище українських земель в період правління гетьмана І. Мазепи (1687-1708рр. ).
  18. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція.
  19. Обмеження автономії України в період гетьманування І. Скоропадського (1708-1721 ).
  20. Становище України за гетьмана Д. Апостола (1727-1734 ) та Правління гетьманського уряду.
  21. Народні рухи в Україні: а) початок гайдамацького руху; б) піднесення опришківського руху О. Довбуш.
  22. Політичне становище Лівобережної України та Слобожанщини у ІІ пол. ХУІІІ ст.
  23. Особливості розвитку Правобережжя. Поділи Польщі та їх значення.
  24. Завоювання Росією Північного Прочорномор”я та Криму. Колонізація степової України.
  25. Запорізька Січ та  її остаточне знищення російським самодержавством.
  26. Народно-визвольні рухи в Україні. Коліївщина.
  27. Адміністративно-територіальний устрій українських земель.
  28. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Г. Шевченко.
  29. Соціальні виступи 30-х рр. У. Кармелюк.
  30. Реформи 60-70 –х рр. в Україні.
  31. Зародження та розвиток громадсько- політичних організацій та партій.
  32. Входження Галичини в склад Австрії. Адміністративно-територіальний устрій.
  33. Соціальні рухи в Галичині у 1 пол. ХІХ ст. “Руська трійця “.
  34. Революція 1848р. в Галичині.
  35. Суспільно-політичний рух після 1848 р. Перші українські політичні партії.
  36. Закарпаття та Буковина під владою Австрії.
  37. Розвиток суспільно-політичного руху на початку ХХ ст.
  38. Україна в революції 1905-1907 рр.
  39. Українські землі в роках 1907-1914 .
  40. Початок першої світової війни . Українські Січові Стрільці.
  41. Український національний рух в роки війни.
  42. Лютнева революція і піднесення національно-визвольного рухув Україні.Центральна Рада.
  43. Перші кроки на шляху організації української державності. І та ІІ Універсали Центральної Ради.
  44. Проголошення Української Народної Республіки.Війна більшовицької Росії проти УНР.
  45. Проголошення незалежності Української Народної Республіки.
  46. Квітневий переворот 1918р.П.Скоропадського та перші часи Гетьманської держави.
  47. Діяльність Гетьманського Уряду.
  48. Директорія в початковий період її існування.
  49. Акт соборності і Трудовий Конгрес. Зовнішня політика Директорії
  50. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
  51. Внутрішня і зовнішня політика уряду ЗУНР.
  52. Спільна боротьба УНР та ЗУНР проти іноземних загарбників.
  53. Входження України до складу СРСР.КордониУРСР.
  54. Українізація:причини та наслідки.
  55. Колективізація.Голод 1932-33 рр.
  56. Репресії30-х рр.
  57. Західноукраїнські землі під владою Польщі.
  58. Буковина та Закарпаття в 20-30-х рр.
  59. Пакт Молотова-Ріббентропа і Західна Україна.Напад Німеччини на СРСР.Оборонні бої Червоної армії у 1941р.
  60. Встановлення німецьеого окупаційного режиму в Україні
  61. Зародження та діяльність Української Повстанської Армії.
  62. Наступ радянських військ у 1943-1944рр. і вигнання німецьких агресорів з України.Боротьба УПА з радянськими військами..
  63. Україна в 1945-53 рр.:репресії, депортації, голод.
  64. Початок процесу десталінізації.
  65. Спроба проведення реформ.Шістдесятники.
  66. Прихід до влади В.Щербицького і наступ на національно-демократичні сили.
  67. Зміцнення та розвиток дисидентського руху в Україні у ІІ половині 70-х і І пол. 80-х рр.
  68. Проголошення і розбудоваУкраїнської незалежної держави. Конституція України.
  69. Проблеми соціально-економічного розвитку Ураїни в перехідний період. Наслідки Чорнобильської трагедії.
  70. Становлення церкви в Україні.
  71. Україна і світ
  72. Українська діаспора.
  73. Зовнішня політика України на сучасному етапі.
  74. Україна на переломі ХХ-ХХІ ст.: проблеми і перспективи.

Програмові вимоги

з курсу «Давня і середньовічна історія України»

  1. Предмет і завдання курсу “Давня історія України”.
  2. Періодизація давньої історії України.
  3. Перші форми суспільної організації людей.
  4. Зародження релігійних уявлень та мистецтва.
  5. “Неолітична революція ” та її наслідки.
  6. Побут та господарство трипільців.
  7. Історичне значення Трипільської культури.
  8. Джерела, походження, спосіб життя та культура кіммерійців.
  9. Походження, спосіб життя та культура і релігія скіфів.
  10. Скіфські війни (Скіфо-Перська війна).
  11. Етапи скіфської державності.
  12. Походження та етапи сарматської історії на території України.
  13. Соціально-економічний розвиток сарматів.
  14. Причини, форми та напрями грецької колонізації Північного Причорномор’я.
  15. Періодизація та етапи історичного розвитку Північного Причорномор’я.
  16. Ольвія Понтійська: етапи історичного розвитку, релігія та мистецтво.
  17. Херсонес Таврійський: етапи історичного розвитку, релігія та мистецтво.
  18. Боспорське царство: етапи розвитку, господарство, релігія та мистецтво.
  19. Історичне значення колонізації Північного Причорномор’я.
  20. Походження та джерела вивчення слов’ян.
  21. Вторгнення германських племен на територію України. Гунська навала.
  22. Формування праукраїнських племен. Анти і склавини.
  23. Побут, культура та вірування праукраїнців.
  24. Піднесення Києва. Перші правителі.
  25. Київ на шляху до своєї величі і могутності.
  26. Київська Русь доби Володимира Великого.

Програмові вимоги з курсу «Соціологія»

(ЗАЛІК)

  1. Соціокультурні передумови виникнення соціології.
  2. Об’єкт і предмет соціології.
  1. Методи соціологічного дослідження.
  1. Місце соціології в системі суспільних наук.
  1. Закони і категорії соціології.
  1. Структура соціології.
  1. Функції соціології.
  1. Огюст Конт – основоположник соціології. Вчення про стадії суспільного розвитку.
  1. Соціологічна теорія Г.Спенсера.
  1. Соціологічна теорія Е.Дюркгейма.
  1. Суспільно-історична теорія К.Маркса. Вчення про суспільно-економічні формації.
  1. Концепція ідеального типу-схеми Макса Вебера.
  1. Сучасна американська соціологія.
  1. Суспільство як соціальна система. Типи суспільств.
  1. Соціальні інститути і соціальні спільності.
  1. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність.
  1. Сутність понять „верства”, „клас”, „страта”. Стратифікаційна і класова структура суспільства.
  1. Соціологія девіантної поведінки.
  1. Соціологія конфлікту.
  1. Соціологія особистості. Соціальний статус і соціальна роль.
  1. Соціалізація особистості: сутність, компоненти, етапи.
  1. Соціологія культури. Поняття культури, її структура і функції.
  1. Культурні універсалії. Культурний релятивізм і етноцентризм.
  1. Соціобіологія і психологічний напрямок в соціології.
  1. Соціологія праці і управління.
  1. Соціологія міста і села.
  1. Соціологія сім‘ї.
  1. Типи, етапи соціологічного дослідження.
  1. Програмування і планування соціологічного дослідження.
  1. Методи соціологічного дослідження і способи збирання соціологічної інформації.

 

             Програмові вимоги з курсу «Політологія» 

  1. Політологія – предмет і структура.
  2. Методи, категорії і закономірності політології.
  3. Функції політології.
  4. Що таке політика та її походження.
  5. Функції політики.
  6. Основні концепції політики.
  7. Політична думка Стародавнього Сходу.
  8. Політичні доктрини античності.
  9. Римське право і політика.
  10. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя.
  11. Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження.
  12. Політичні доктрини лібералізму та їхні критики.
  13. Політичні доктрини тоталітаризму.
  14. Політичні погляди у Київській Русі.
  15. Українська політична думка литовсько-польської доби.
  16. Політичні погляди у козацько-гетьманську добу.
  17. Українська політична думка XIX століття.
  18. Українська політична думка першої половини ХХ століття.
  19. Поняття і структура політичної системи суспільства.
  20. Типологія політичних систем.
  21. Функції політичних систем суспільства.
  22. Особливості сучасної політичної системи суспільства.
  23. Походження та сутність держави.
  24. Внутрішні та зовнішні функції держави.
  25. Основні „гілки” державної влади.
  26. Форми державного правління та державно-територіального устрою.
  27. Основні ознаки правової держави.
  28. Політичний режим як система способів і методів реалізації влади.
  29. Тоталітарний режим.
  30. Авторитаризм.
  31. Демократія в політичному житті суспільства.
  32. Суть політичної влади та її особливості.
  33. Структура, суб’єкти і форми влади.
  34. Класифікація політичної влади.
  35. Соціальні функції політичної влади в політичній системі суспільства.

З6. Шляхи завоювання політичної влади.

  1. Способи реалізації політичної влади.
  2. Поняття виборів, їх види.
  3. Абсентеїзм та його причини.
  4. Виборча система України.
  5. Політичні партії: суть, місце і роль у політичній системі.
  6. Структура і функції політичних партій.
  7. Партійні системи суспільства.
  8. Громадсько-політичні організації та рухи.
  9. Людина як суб’єкт політики.
  10. Основні параметри діяльності людини як суб’єкта політики.
  11. Політична еліта в структурі влади.
  12. Політична еліта України.
  13. Основні регулятори політичного процесу.
  14. Політична свідомість. Суть та функції.
  15. Політична культура як явище політичного життя.
  16. Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя.
  17. Політика і засоби масової інформації.
  18. Політичне маніпулювання.
  19. Нації як суб’єкти політичних відносин.
  20. Міжнародна безпека. Основні напрями створення.
  21. Принципи міжнародного права.
  22. Класифікація і причини виникнення глобальних проблем.
  23. ООН, міжнародні організації та Україна.
  24. Європейська інтеграція України.